Хто я?

01 — Моє коріння

Я виріс тут, у південному Neukölln, і знаю нашу дійсність із перших рук. Мій Kiez (так у Берліні називають свій квартал) тягнеться від початкової школи Grundschule am Teltowkanal у Britz аж до гімназії Hannah-Arendt-Gymnasium у Rudow. Тут усі мої друзі, моя родина й безліч солідарних, сердечних і тяжко працюючих сусідок і сусідів. Мої батьки теж усе життя мусили тяжко працювати. Батько спочатку сталеваром, а найдовше — працівником обслуги в BVG (берлінське підприємство громадського транспорту); мама — прибиральницею у спеціальній школі.

Неважко здогадатися, що грошей у нас часто бракувало. Я пам'ятаю шкільні поїздки, на які я разом із кількома друзями не міг поїхати, і надто багато родин, яким репетитор був не по кишені, хоча їхня дитина ледве давала раду в школі. Минуло двадцять років — і я досі щодня бачу, скільки дітей і родин тут поділяють ту саму долю.

02 — Що мене сформувало

Саме через такі умови життя я рано взявся за питання расизму, справедливості й соціальної нерівності. Коли я склав Abitur (німецький атестат зрілості) у Hannah-Arendt-Gymnasium, мої батьки були вже застарі, щоб працювати, а їхньої пенсії — як у багатьох пенсіонерок і пенсіонерів у Німеччині — ледве вистачало на життя. Тож я рано взявся за найрізноманітнішу роботу, щоб їх підтримати: у супермаркеті, кур'єром, в офісі, за кермом. Той час сильно мене сформував, бо я на власній шкурі мусив дізнатися, як живеться більшості людей у нашому суспільстві: ми працюємо багато й тяжко, а наприкінці місяця грошей однаково не залишається.

03 — Мій шлях

2015 року я вступив до партії DIE LINKE і відтоді працював у кількох політичних організаціях над темами антирасизму, соціальної справедливості, освіти й молоді, міжнародної політики, а також права притулку й міграційного права. Паралельно з навчанням на інженера-економіста я регулярно давав приватні уроки — сьогодні це вже понад 9 років досвіду роботи з дітьми та молоддю. До того ж за останні десять років я мав привілей набути політичного й дипломатичного досвіду на рівні федеральної землі та на федеральному рівні, а вже понад рік працюю в команді нашого депутата Bundestag (федерального парламенту Німеччини) від Neukölln Ferat Koçak, де ми щодня боремося за наших людей і за краще життя в Neukölln.

Крім політики, мене захоплюють філософія й культура, але я ще й затятий уболівальник — гордий фанат наших Berlin Bears (GO BEARS!), а сам довгі роки грав і суддював у DJK SW Neukölln. Я залюбки проводжу час зі своєю мамою, якій зараз сімдесят два, і вже понад тридцять років живу в тому самому будинку в Britz. Цей будинок — ще й моя надія на солідарне сусідство: байдуже, чи звати моїх сусідів Erika, Musa чи Herr Lehmann — кожен із них показав мені, який вигляд має людська згуртованість і чому так важливо стояти одне за одного.

04 — Моя позиція

Однією з них була Tante Uschi (тітонька Uschi). Вона непоступливо ставала на захист моєї родини, коли сусід із третього поверху вкотре викликав поліцію, хоча ніхто не порушував тиші. Вона знову й знову ставала між нами й ним, ані миті не вагаючись. Їй було вісім років, коли нацисти прийшли в Німеччині до влади, і вона розповіла мені все: якими жорстокими були ті темні часи і які неймовірні труднощі їм довелося подолати, щоб уберегти її бабусю, яка була єврейкою. Незадовго до її смерті я пообіцяв їй, що всім, що маю, стану проти ненависті, цькування й расизму
— і насамперед проти AfD!